Відмінність між сполучниками "і", "й", "та".
Ці сполучники мають спільну функцію - єднальну, приєднувальну. Вони приєднують слова і речення. Наприклад: "Орися крутнулася і побігла по ріллі" (Григорій Тютюнник). "Василь не лінувався, хазяйнував, і Ганна не любила празникувати в будень" (Іван Нечуй-Левицький). У цій функції сполучник "і" має фонетичний варіант "й" після голосного: "Тристан блукав по лісі, ловив зелений шум, хотів йому віддати своє кохання й сум" (Леся Українка). "А ворон спускається все нижче та нижче" (Михайло Коцюбинський). "Сичі в гаю перекликались та ясен раз у раз скрипів" (Тарас Шевченко). "Театр опери та балету", "Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології". Відмінність між сполучниками полягає в тому, що "та" не може бути повторюваним при перелікові: "Місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море" (Тарас Шевченко). "Та" на відміну від "і" виконує ще й протиставну функцію. "Світить місяць у віконце, та в очах темніє" (Петро Гулак-Артемовський); "Хоч ізійшлися і раненько, та пан Еней наш опізнивсь" (Іван Котляревський).